Семен Свашенко (1904, Дергачі – 1969, Москва)
Семен Свашенко народився 1904 року в селянській родині на Сумщині. З 1922 року навчався в київському Музично-драматичному інституті імені Лисенка в класі Леся Курбаса, а з 1924 став актором курбасівського легендарного «Березолю». Саме Курбас і «відкрив» Свашенка як кіноактора, знявши в головній ролі в своєму фільмі «Арсенальці» 1925 року в Одесі.
До 1957 року активно знімався на російських та українських кіностудіях, був актором Театру-студії кіноактора, з 1957 – на Мосфільмі, де зіграв ролі в таких фільмах як «Тихий Дон», «Війна та мир» та інших.
Свашенко, поряд із Бучмою, Шкуратом, Надемським належав до найвидатніших українських кіноакторів доби німого кіно. Попри те, що мало який фільм цього часу обходився без його участі, Свашенко увічнився завдяки головним ролям у трилогії Олександра Довженка «Звенигора» - «Арсенал» - «Земля».
Втілюючи в цих ролях образ мужнього, пристрасного, звитяжного революціонера та партійного активіста, Свашенку вдалося створити бігме іконографічний образ безсмертного ватажка-героя, «святого» й «чудотворця» нового радянського канону. Поставність, динамічність, несамовитість, як в рухах так і в погляді, - визначальні риси акторської манери Свашенка, що роблять його першим секс-символом українського кіно.
Немає коментарів:
Дописати коментар